самий

I сам`ий

див. сам.

II с`амий

-а, -е, займ. означ.

1) Уживається після вказ. займ. той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось; б) незмінність людини, предмета, ситуації і т. ін., їх наявності де-небудь або їх певної ознаки; в) одночасність чи послідовність певних дій, розгортання якихось подій і т. ін. || Уживається для увиразнення, конкретизації, вирізнення особи, предмета, місця, часу і т. ін.: а) саме хтось, саме щось; не хто інший; не що інше; саме там, саме тоді та ін.; б) уже відомий, згадуваний раніше. || Уживається після особ. займ. із знач. хтось власною особою.

2) Уживається з іменниками: а) у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу – певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; саме тоді, саме відтоді; б) у поєднанні з прийм. в, до, край, на, під, при, біля і т. ін. на позначення місця, вказуючи на просторову межу дії, місцезнаходження тощо; аж; близько; безпосередньо. || Уживається з ім. в поєднанні з тими ж прийм. і підсил. част. аж.

3) Уживається з ім. (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось.

4) Уживається в поєднанні з прикм.: а) з відносними – для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки; б) (розм., рідко) з якісними звичайного і вищого ступеня – для творення форм найвищого ступеня, з якісними найвищого ступеня – для їх підсилення. Від самого малечку. Того самого дня.